Кавова подорож, 4 дні,сходження на Говерлу, нас пригостили кавою шестеро людей. Більше ніж 1800км

7zng394Ry0k

Київ- Рівне- Львів- Ужгород- Мукачеве- Хуст- Ракош- Рахів- Лазещина- Говерла- Ворохта- Київ

Кавова подорож, 4 дні,сходження на Говерлу, нас пригостили кавою шестеро людей. Більше ніж 1800км

6S08uYENS3c

Вчора думка Даші поїхати до Івано-Франківська, а сьогодні ми сіли в другу машину що повз нас проїхала,нагодували соломкою та води дали в дорогу, ми у Рівному де надовго не затримались. Рівне – місто кохання, скульптурних зображень сердець та лебедів де багато дітей та вагітних, у будинках часто закладені вікна чи дверима чи цеглою. Є вулиці з назвами днів, така як «16 липня 10».

7KYE8erqn5U
Декілька машин і ми у Львові ще до заходу сонця, познайомились з кухарем з «Масонів», нас пригостив кавою, поспілкувались і ще пару годин погуляли вечірніми вулицями та провели тепле сонце біля Ашану. Ми на шляху до Ужгороду, а вже темніло, машини довго не спинялись, стояли близько 30хвилин, коли нас забрали веселі хлопці з якими до Стрия їхали, нас пригостили кавою та хот-догами на заправці, звідти нас підвіз чоловік на маленькій фурі що віз нектарини які ми скуштували ще й кавою пригостив. Було вже близько 4-5 години ранку, ми вийшли в лісі біля траси, перед Мукачево, де росли мерзотні рослини схожі на тварин між ними ми і розклали намет,було прохолодно але трохи поспали. Зранку прокинулись і побачили де ми, а ми між мерзотних рослин, там і поснідали.

NTBZJ0fZ4qE oqGicKsphJA Xf73zUR5sBo

Однією машиною доїхали до Ужгорода. Надзвичайно красиве місто на річці Уж, спокійне але людей достатньо, є пам’ятник людині що запалює ліхтарі, є фортеця, багато наглих циган, та багато російськомовних людей і секондхендів. Вийшли на трасу до Мукачеве, їде багато закордонних машин і ми хотіли поспілкуватись з іноземцем. Підвіз нас дуже веселий венгерський кухар що розповів рецепт їхньої традиційної страви ще й назву мені записав, чоловік дуже експресивний весь чай розмахував руками, посміхався. Мукачеве- невелике, красивий центр і є пам’ятник що поставили ще за життя- трубочисту, снідали ми на клумбі, кашу що запарили в кафе, кожен хто повз нас проходив бажав нам смачного. В храмі ми набрали води та пішки вийшли на трасу до міста

ImXoRbMj2UQ

м.Хуст

Хуст – так почався наш шлях на вершину Говерли, йдучи на трасу я добряче впала на рівному місці,долоні кровотичили. В Хуст нас підвіз колоритний чоловік, дизайнер що неймовірно чудово розповідав про історію свого краю, про традиції кожного села. Запам’яталось село Широке там люди живуть на полуниці, за сезон отримують стільки прибутку що на весь рік вистачає. Хуст- малесеньке містечко що об’эднало багато різних релігій та в центрі безліч священнослужителів, на фоні міста, дротів електроенергії та міської метушні видніються гори. Далі ми направляємося в Рахів до якого ми сьогодні не доїдемо. Нас на декілька кілометрів підвіз чоловік що є менеджером дитячого табору біля м.Хуст. Запросив нас переночувати, вже був вечір і ми з радістю погодились. Після екскурсії краєм він пригостив нас дуже смачною кавою і показав гору Шаян де шаянська мінеральна вода, нам її набрали 3 літри, найсвіжішої та прохолодної. В таборі дитячому нас нагодували добряче ще й з собою 7 булок з повидлом дали, нам виділили окрему кімнату з душем, пропонували і в басейні купатись але вже не було сил. Зранку в знак подяки по фотографували табір для їхнього сайту. Декількома машинами доїхали до Рахова символ якого олень, багатоповерхівки та будинки на фоні гір та гірської річки в центрі міста, людей багато та є красива архітектура. Звідти вже доїхали до Говерли, через центр Європи та Труфанський водоспад де ми зупинялись. Від села Лазещина нас підвезли до підніжжя гори, зареєструвались у рятувальників та далі вдвох пішки, йшли повільно, милувались краєвидами та їли соковиту карпатську малину та чорниці, вони нас затримали,людей поруч не було, жодна людина повз не пройшла, була думка що йдемо невірно.

 sIhu63s6Jms

Шлях виявився цікавим і роззувались щоб річки пройти і містки через багнюку будували, потім даша взагалі роззулась, а обидва мої кросівка засмоктувала багнюка. На дорозі лежав пакетик з відбивною та шматком хлібу, на запах- свіжа ми її з’їли, смачненька виявилась. На половині шляху ми зустріли один будинок де живе сім’я у них багато корів, придбали літр молока, жінка саме для нас пішла і подоїла корівку і молоко було ще теплим.

bTuhEqoPjmg

Вид з Говерли

Коли побачили вершину вже темніло та здійнявся сильний вітер, шукаи місце для зупинки. Поставили намет на плечі говерли, звідти було видно вершину в тумані.З нами ночувала компанія з трьох людей, нас нагодували вечерею, потім сніданком і щей кавою пригостили, а ми кущів на багаття нарубали. Спати було дуже холодно і намет продувався сильним вітром, в міцних обіймах ми з Дашею заснули, під ранок спалось добре,коли сонце вийшло, прокинувшись ми побачили гори та продовжили наш підйом. Людей було дуже багато, на вершині близько 60 осіб одночасно і ще більше підіймались. Спускались ми іншим шляхом, коротшим але однобарвним, через тур базу де нас і підібрала машина до найближчого с. Ворохти. Там ми дозволили собі морозива, до цього грошей майже не витрачали.

pw-qz3_oenM

Кров кольору кофти, шла і впала

Вже направлялись в Київ, часу було обмаль, декількома машинами доїхали до Івано-Франківська потім до Тернополя. Нас підвозив чоловік що був на кожній горі, чоловіки у вишиванках що досконало знають свій край. У тернопіль нас везла весела компанія з 4 дорослих чоловіків та маленького хлопчик. Вже булла 10година ночі а ми лише у Тернополі, мені завжди щастить з останньою машиною і нас до києва підвезла жінка, слухала релігійний рок, музика нам сподобалась і ми заснули, прокинулись на заправці, Віта пригостила нас кавою та хотдогом, вона жінка цікава весь час говорили щей поганяти любить, на поворот входила на 140 коли довгий час їхала 180, але швидкість не відчувалась.

TiF0xPb_34Q

22 Август, 2014